RSS-матеріал


Підписатись на E-mail:

Користувацький вхід

Видавництво «Шкільний світ»

Про передрук матеріалів з сайту

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли.



Підкажіть,як це можна назвати?
Зайшла сьогодні на "Збиральник", а там сценарій, скопійований із мого сайту на чужий сайт і без посилання.
Ось ця інформація:
Новорічні пригоди у світі шоу-бізнесу
teacher.at.ua - Вчитель вчителю, учням і батькам -
Пн, 2010-12-20 21:03
Сценарій
Категорії: + Оновлення

Хтось гарно популяризує свій сайт.

Збиральник подає посилання на першоджерело, до того ж подає анонс, а не повну статтю. Щоб прочитати статтю повністю, люди ідуть на Ваш сайт. Збиральник популяризує ВАШ ресурс.

Що стосується авторських матеріалів, звісно вони мають бути з посиланням. Це знак поваги до чужої праці.
Зупинити передрук матеріалів Вам не вдасться, Інтернет - відкрита мережа. Навпаки, Ви маєте бути зацікавлені у розповсюдженні Ваших матеріалів, адже це популяризація Вашого сайту.

Написати листа власнику teacher.at.ua варто. Він Вас запам’ятає і в слідуючий раз посилання вставить обов’язково. Можливо, він зробив це ненавмисне.

Але посилання на сайт - це просування, популяризація сайту, тобто чисто технічне питання.
Вважаю більш актуальним і важливим не посилання на сайт, а вказівка на авторство, тобто Ваше прізвище під сценарієм, як його автора і розробника.

Докладніше, що я маю на увазі.
У Вас свій сайт, і Ви зацікавлені у його просуванні, Вам потрібне гіперпосилання на Ваші матеріали при передруку.
Більшість авторів матеріалів Методичного порталу не мають свого сайту. Їм, в принципі, все одно, буде при передруку посилання на Методпортал, чи ні. Для них важливо посилання на авторство.

Вважаю, що під власними авторськими матеріалами необхідно ставити власне прізвище або псевдонім, хоча б для того, щоб хтось не видавав Ваші матеріали за свої.

Бажаючих скористатися плодами чужої праці завжди вистачає, і нічого в цьому поганого немає. На Методпорталі, як і на будь-якому іншому сайті, 49% відвідувачів цим і займаються (ще 50% зайшли випадково і їм нічого не треба, і лише 1% бажає поділитися чимось своїм). Погано, коли хтось бажає не тільки скористатися, а й привласнити результати чужої праці. Автору будь-якої роботи буде дуже неприємно знайти свої матеріали, опубліковані під чужим прізвищем.
Тому вважаю необхідним атрибутом авторських матеріалів, що публікуються в мережі, підпис. Це стосується також, і навіть в більшій мірі, приєднаних файлів, які в більшості випадків не містять атрибутів авторства.

Цілком з вами згідна! На мій сайт заходять часто з "Методичного порталу" . За це вам дякую. Та й матеріали виставляються для того, щоб ними користувались. Але неприємно бачити своє у когось і без посилання на автора. Тут уже, хто як розцінить: хто був першим, а хто у кого "списав". Бо сценарії обидва відобразились у "Збиральнику". А до автора сайту teacher.at.ua я вже звернулась. Відповіді ще не було. Мені було б соромно, здирати сценаріі, конспекти, презентації і видавати за свої.

Випадково натрапила на свій тест "Література і світ природи»

(Дж.Р.Кіплінг «Мауглі»)на сайті Валентини Іванівни за 15.01.2011 без посилання на автора. Цей тест вилучено з моєї Збірки тестів для 5 класу. Неприємно, але факт, збережено навіть мої інтервали.

Підкажіть,як це можна назвати?

Мені здається, що назва цьому відома всім, хто тут читає, пише, і тому подібне - ІНТЕРНЕТ.

Чого так категорично до цього ставитись? Невже Ви НІКОЛИ не завантажували з інету книгу, гру, чи подібне? Чи ви не задумувались тоді, що у них також є автор???

Шановні користувачі, якщо Ви маєте публікації, будь-які: набрані на компьютері, якими Ви поділились з колегами чи знайомими, якщо Ви їх навіть ніде не публікували, публікували в газеті, журналі, видані окремими примірниками, а про те, що Ви їх розмістили в інтернеті, вже і говорити нічого - рано чи пізно цікаві матеріали "розмножуються" в мережі, будьте до цього готові.

Дуже часто користувачі діляться матеріалом, який у них є (можливо колись закачений для себе, навіть не памятаючи з якого сайту, хто автор), напишіть у коментарі, що Ви автор матеріалу, який розміщено - редактор чи модератор завжди додасть Ваше прізвище як автора матеріалу (підкреслюю, не публікації).

Якщо я автор публікації на порталі - це ж не говорить про те, що я автор книги, яка в ній виставлена.

Вище я вже писав, що: «Вважаю, що під власними авторськими матеріалами необхідно ставити власне прізвище, хоча б для того, щоб хтось не видавав Ваші матеріали за свої». У нас для цього є поле «Автор». Заповнюйте його щоразу при публікації!

Це стосується і приєднаних файлів з авторськими розробками.
Більшість приєднаних матеріалів у нас БЕЗІМЕННІ, тому що ні в розробках уроків, ні в тестах, ні в презентаціях, зазвичай не вказане авторство.
Перед завантаженням файлу з авторським матеріалом додайте в текст своє прізвище

(З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про авторське право і суміжні права)
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3792-12

Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права.
Презумпція авторства

1. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

3. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:

латинська літера "c", обведена колом, - (зображення знака не наводиться);

ім'я особи, яка має авторське право;

рік першої публікації твору.

Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

Тобто:
для сповіщення про авторство достатньо в творі вказати своє ім’я (прізвище);
можна (але не обов’язково) поставити так званий "копірайт" - © та рік першої публікації.
Цього достатньо для того, щоб кожен, хто копіює публікацію був зобов’язаний вказувати Ваше авторство на кожній копії (примірнику)

аби не копіювали, треба не користуватись порталами, журналами. заборонити учням на уроках конспектувати. А як бути з випадками,коли ти думаєш, що відкрив АМЕРИКУ, А ЇЇ ПІСЛЯ ТЕБЕ РАПТОВО ПОЧАЛИ ВІДКРИВАТИ З ДЕСЯТОК. у МЕНЕ ВЕБ-СТОРІНКА,Я ВИВІШУЮ ВСЕ, ТО ПЕРЕД АТЕСТАЦІЄЮ ПРОСТО ЗДИРАЛИ, ПОВТОРЮЮЧИ МАТЕРІАЛ НА РІЗНИХ ШКІЛЬНИХ САЙТАХ ПРО ПОРТФОЛІО, ОБДАРОВНІСТЬ, СЕНКАН, ВКЛЮЧНО З СКЛАДЕНИМИ СЕНКАНАМИ ТА АКРОВІРШАМИ. АЛЕ, ВИВІШУЮЧИ, МИ НЕОФІЦІЙНО ЗГОЛОСИЛИСЯ НА ЦЕ. ДЛЯ МЕНЕ ЦЕ, ВИХІД ДУМКИ. А ЩЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ЩО КОРИСНЕ, А ЩО -НІ

Захищайте свої авторські твори копірайтом, як вказано вище.
Можете подивитися як це робить на своєму сайті Леся Вознюк. Вона публікується в кількох дитячих журналах і в той же час пропонує всі свої роботи до вільного розповсюдження за умовами ліцензії Attribution-Noncommercial-ShareAlike 3.0 Unported


Українська банерна мережа

Голосування

Чи відчуваєте Ви професійне (емоційне) вигорання у вашій роботі вчителя?:

Останні коментарі